гарячий

-а, -е.

1) Який має високу температуру; сильно нагрітий. || у знач. ім. гаря́че, -чого, с. Гаряча страва, їжа (перев. про перші страви). || Жаркий, палючий. || перен. Про яскраву барву, відтінок.

••

Впійма́ти на гаря́чому — застати на місці злочину, викрити злочин, зловживання.

Вси́пати гаря́чих — покарати різками; висікти.

По гаря́чих сліда́х — слідом за подією, не гаючи часу; негайно.

2) перен. Сповнений енергії; енергійний, пристрасний. || Який виражає пристрасть, сильне почуття. Гаряча голова.

3) у знач. ім. гаря́чий, -чого, ч. Запальна людина. || Дуже жвавий, рухливий; баский (про коней).

••

Під гаря́чу ру́ку — в момент великого збудження, роздратування.

4) Надзвичайно напружений. || Доведений до граничного напруження; запеклий, жорстокий (про бій, стрілянину). || Який потребує зосередження всіх сил (про час).

••

Гаря́ча то́чка — а) про місце, де відбуваються гострі, напружені події; б) про те, що є вирішальним для чого-небудь, що визначає що-небудь.